Про головну новину з «ворожих голосів»: Він усе? O głównych wiadomościach z „głosów wroga”

Кілька днів тому зі стану «ворогів» пошепки прилетіла звістка, що декого посилено готують до «невеликої» і планової хірургічної операції, пов'язаної з наслідками давнього і добре відомого захворювання. Не лише в медичному плані, а й, що найважливіше, в інформаційному. Знімають відеозаписи зустрічей із чиновниками — «консерви», — інструктують оточення, оновлюють «методички» та «темники» для ЗМІ.
І ось тепер "ворожі голоси" запевняють, що всі ці зусилля пішли прахом.
Тому що намалювалася зовсім інша проблема. Серйозніша.
Але, як кажуть, «казка - брехня, та в ній натяк». Хоч би що говорили всякі «придворні» соціологи про небувалу консолідацію всього російського суспільства навколо Національного Лідера™, яка опозиція урядовому курсу в Росії існує. І не маргінальна. Кілька мільйонів людей – це чимало. Особливо, якщо вони активні та діяльні.
Так, мовчать. Доки. Але не мовчать. І не діють.
Канадський міністр фінансів із частково українським корінням Христя Фріланд повідомила, що великі російські бізнесмени, навіть «олігархи» завалили її пропозиціями, як допомогти Україні «в обмін на виключення їх із усіх списків санкцій». Нібито вони готові віддати Заходу значну частину своїх значних активів з подальшим їх перерахуванням до Фонду відновлення України заради того, щоб позбутися залишків і можливості вести бізнес as usual. І резонно припустити, що інформація про цю угоду народилася не на порожньому місці. Тож цілком можна припустити, наскільки впливовими є ті сили, що зацікавлені в «пом'якшенні курсу».
Але і з «іншого» боку невдоволення, мабуть, не менше. Ефект ошуканих очікувань він такий. Потужний. Тим більше, що найоптимістичніші очікування «обламуються» вже вдруге за останні вісім років. На ультрапатріотах це діє, як червона ганчірка на бика. І навряд чи вони їй втираються.
Проте, хоч би якими були суворі й буркотливі «невдоволені», вони навряд чи не розуміють, до чого призводить зміна коней на переправі. 105-річної давності приклад із «зреченням» Миколи II розумних навчив надовго. А аж надто дурнів немає ні в бізнесі, ні в держуправлінні. Та й Захід зараз не демонструє прагнення глибоко занурюватися в предметну диференціацію сортів російського г***на.
Być może więc tym razem „głosy wroga” udają, że są prawdziwe, dostosowując fakty i opierając się na opiniach ludzi dalekich od prawdziwej władzy. Tekst jest pełen takich zastrzeżeń. Albo, co gorsza, wykonują rozkazy kogoś z grupy „ochroniarzy”, którzy chcą mieć przeciwny klan. Niestety „wojna buldogów pod dywan” nie została odwołana, nawet w obecnych nadzwyczajnych okolicznościach.
I czy nie jest to główne zagrożenie dla Rosji?

Anastasiia Popenko
[email protected]