Не пам'ятаєш яка сьогодні дата, але точно знаєш - ШОСТИЙ

Масова паніка, істерія та бунт проти української влади – саме на це розраховував президент Російської Федерації В.Путін, даючи згоду на проведення „спеціальної військової операції” на території України. Занадто великі амбіції, розбились об відвагу та єдність такої крихітної, в порівнянні до Росії, України.

Український народ повстав, як одне ціле, як чітко налагоджений механізм дії, як справжні герої. Генетична пам'ять, продемонструвала себе, підштовхнула діяти, пробудилась - за нами стоять наші предки, а над нами Бог.
Час називати речі своїми іменами! На незалежну і суверенну територію України, у щасливу і спокійну домівку кожного українця о 5.00 ранку прийшли вбивці, прийшла повномасштабна війна, яку Російській Федерації навіть не вистачило відваги визнати і офіційно проголосити. Нарешті світ знає правду, яку так інтенсивно старались замаскувати та взяти в красиві евфемізми представники російської влади та ЗМІ.

В Україні вже шостий день триває війна. Кожен українець за цей час встиг пережити калейдоскоп емоцій – від заперечення, страху і болі до віри, відваги і повної готовності діяти. З першої хвили війни наші ЗСУ стали прикладом сильного духу, патріотизму і неймовірної любові до української землі, яку вони героїчно захищають. Ми повинні пам'ятати, що на передовій лінії, в наших рідних містах і селах, в темних лісах і по коліна в болоті, вони стоять за кожного з нас, за наших дітей і їх щасливе майбутнє, за те, щоб світ більше ніколи не плутав Росію і Україну, за те щоб світ більше ніколи не стверджував, що українська і російська мова є подібними, бо між „полуницею” і „паляницею” 24 лютого 2022 року утворилась прірва, яку більше ніщо і ніколи не зможе засипати.

Президент України Володимир Зеленський твердо довів, що кредит довіри, котрий був наданий йому в вигляді 73% голосів виборців є повністю виправданий. Він сміливо виконує роль головнокомандуючого ЗСУ, залишаючись у столиці України. Його роль є ключова не тільки з огляду на ефективну координацію дій армії, окрім цього він є постаттю, котра надихає кожного захисника і захисницю боротися до останнього, кожного світового лідера задуматися, а громадян інших країн виходити на мітинги в підтримку нашої держави.

Це війна кожного українця, незважаючи на те де він знаходиться, на передовій чи закордоном. Варто сісти і чітко відповісти на питання самому собі „ Що я можу зробити для своєї держави?” і негайно починати діяти. Сльози нікому не допоможуть! Мітинги, збір речей, волонтерство, плетіння маскувальних сіток, прийом біженців, надання медичної та психологічної допомоги, запис до Територіальної Оборони, вступ до ЗСУ – список щеa довгий, варто діяти!
Разом ми сила! Разом ми переможемо!

*******************

Masowa panika, histeria i bunt przeciwko ukraińskiemu rządowi – na to liczył prezydent Federacji Rosyjskiej Władimir Putin, zgadzając się na przeprowadzenie „specjalnej operacji wojskowej” na Ukrainie. Zbyt duże ambicje rozbiły odwagę i jedność tak maleńkiej, w porównaniu z Rosją, Ukrainy. Naród ukraiński wyszedł jako całość, jako ugruntowany mechanizm działania, jako prawdziwi bohaterowie. Pamięć genetyczna pokazała się, skłoniła do działania, przebudziła się – nasi przodkowie są za nami, a Bóg nad nami.

Czas nazwać rzeczy po imieniu! Zabójcy przybyli na niepodległe i suwerenne terytorium Ukrainy, do szczęśliwego i spokojnego domu każdego Ukraińca o 5.00 rano, wojna na pełną skalę, której Federacja Rosyjska nawet nie miała odwagi uznać i oficjalnie wypowiedzieć. Wreszcie świat zna prawdę, którą rosyjskie władze i media tak usilnie starały się zamaskować i zawrzeć w pięknych eufemizmach.

Wojna na Ukrainie trwa już od sześciu dni. W tym czasie każdemu Ukraincowi udało się przeżyć kalejdoskop emocji – od zaprzeczenia, strachu i bólu po wiarę, odwagę i pełną gotowość do działania. Od pierwszej chwili wojny nasze Siły Zbrojne stały się przykładem silnego ducha, patriotyzmu i niesamowitej miłości do ziemi ukraińskiej, której bohatersko bronią.
Musimy pamiętać, że na czele, w naszych rodzinnych miastach i wsiach, w ciemnych lasach i na kolanach na bagnach, stoją za każdym z nas, za naszymi dziećmi i ich szczęśliwą przyszłością, aby świat nigdy więcej nie pomylił Rosji i Ukraina, aby świat nigdy więcej nie twierdził, że język ukraiński i rosyjski są podobne, bo 24 lutego 2022 r. między „truskawką” a „palyanitsą” powstała przepaść, której nic innego nigdy nie będzie w stanie wypełnić.

Prezydent Ukrainy Wołodymyr Zełenski stanowczo udowodnił, że kredyt zaufania udzielony mu w postaci 73% głosów jest w pełni uzasadniony. Odważnie wciela się w rolę Naczelnego Wodza Sił Zbrojnych, pozostając w stolicy Ukrainy. Jego rola jest kluczowa nie tylko dla skutecznej koordynacji wojska, jest także postacią, która inspiruje każdego obrońcę do walki do końca, każdego światowego przywódcę do myślenia, a obywateli innych krajów do chodzenia na wiece w obronie naszego państwa.
To wojna każdego Ukraińca, niezależnie od tego, gdzie się znajduje, na froncie czy za granicą. Warto usiąść i jasno odpowiedzieć sobie na pytanie „Co mogę zrobić dla swojego kraju?” i podejmij natychmiastowe działania. Łzy nikomu nie pomogą! Rajdy, zbieranie rzeczy, wolontariat, wyplatanie siatek maskujących, przyjmowanie uchodźców, udzielanie pomocy medycznej i psychologicznej, zaciąganie się do WOT, wstąpienie do Sił Zbrojnych – lista wciąż długa, warto działać!
Razem jesteśmy silni! Razem wygramy!