Реакція арабського світу на геноцид в Україні. Військова агресія Росії проти України стала шоком для країн арабського світу

У перші тижні війни ціни на пшеницю у низці країн регіону зросли до рівня, небаченого за останні 14 років. На тлі стрімкого подорожчання хліба та девальвації єгипетського фунта по відношенню до американського долара (приблизно на 18 відсотків) влада Єгипту вже запросила допомогу у Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Окремі аналітики висловлюють співчуття Україні, порівнюючи дії Росії з окупацією Ізраїлем низки палестинських територій і нагадуючи при цьому про стриману, на їхню думку, реакцію європейців, наприклад, на переселенську політику ізраїльської влади на Західному березі річки Йордан.
Країни арабського світу, які традиційно не відрізняються єдністю думок, не мають спільної позиції щодо бойових дій в Україні, хоча загалом більшість держав дотримуються дуже стриманих коментарів щодо того, що відбувається. Виняток становить Сирія, що знаходиться в серйозній залежності від Кремля.
Ліга арабських держав (ЛАД) виступила 28 лютого з обережним зверненням, в якому Росія не згадується, а вторгнення називається «кризою», яку слід «врегулювати дипломатичним шляхом». Влада багатьох арабських країн у заявах для преси також обмежується в основному закликами до деескалації та наголошує на важливості припинення вогню. Однією з причин стриманості арабського світу, крім дружніх стосунків із Москвою, можна також назвати недовіру до західних країн, головним чином до США, особливо після минулорічного виведення американських військ з Афганістану.
Внесли свій внесок і особисті дружні відносини між лідерами арабських країн Перської затоки та президентом Путіним. Крім цього, для ОАЕ та Саудівської Аравії залишається важливим збереження умов угоди ОПЕК+, яка, по суті, є ключем до відновлення економіки нафтовидобувних країн.
А такі держави, як Єгипет, Алжир, Марокко, Туніс та Ірак, які залежать від імпорту пшениці з Росії та України, очевидно, вважають нейтральну позицію у конфлікті найкращим способом мінімізувати вплив на свою продовольчу безпеку.