Специфіка психології людини на протязі воєнного часу. Psychologia człowieka w czasie wojny

За цей час Президент України, ЗСУ, територіальна оборона продемонстрували цілому світу чітку воєнну стратегію, котра підтверджує свою ефективність, з огляду на однозначну ослабленість армії окупантів.

Вже дев’ять днів не тільки наша рідна земля, але і кожен українець проживає у собі внутрішню війну. Емоційний стан змінюється від піднесення до депресії, активізується синдром „провини вцілілого”, людей мучить безсоння та відсутність апетиту.

Варто більше розповісти про специфіку психологічного стану під час війни.

Емоційний фон людини, котра знаходиться чи ідентифікує себе громадянином країни в котрій йде війна, змінюється циклічно. Від оптимізму, наснаги, збудження та ейфорії до тривоги, паніки, страху та відчаю. Цикли йдуть хвилями, в середньому, двічі на добу. Найчастіше вниз ми „падаємо” коли приходить ніч, або ж після отримання негативних новин, перегляду фотографій вбитих людей та зруйнованих міст. Важливо не дати собі можливості тривалий час перебувати в цьому стані, оскільки саме він „заморожує” працездатність людини та вводить у глибокий відчай. Не даваймо інформаційним атакам, що проводить Росія, опустити наші руки, послабити нашу волю і віру.

Кожному з нас, важливо зрозуміти, що саме на це розраховує Путін, цього він і чекає. В момент, коли він відчує, що українське суспільство ослаблене та деморалізоване, Росія почне діяти, ще більш жорстоко. Не даваймо шансів кремлівським вбивцям!

Психологічна війна, яку ведуть російські окупанти, націлена на удар по ідентичності кожного українця. Все більше людей починає задавати собі питання „ Хто я?”, „Яку функцію я виконую?”, „Як я взагалі допомагаю своїй країні?” – не отримавши всередині себе чіткої відповіді на ряд питань, особистість впадає у депресивний та деморалізований стан. Щоб вийти з нього, потрібно починати діяти. Ціла Україна функціонує зараз як одне живе тіло. На даний момент немає неважливої роботи, неважливих дій та неважливих людей. Перестаньмо себе обезцінювати!

Готувати їжу для військових – важливо, організовувати збір гуманітарної допомоги – важливо, рятувати тварин – важливо, прибирати гуртожитки для біженців – важливо, плести маскувальні сітки – важливо, лікувати людей – важливо, боротися з пропагандою і поширювати інформацію – важливо, виходити на мітинги в підтримку України – важливо, героїчно боротися на передовій – важливо!

Нехай кожен з нас знайде свою роль та виконує її щоденно. Відповідь на запитання „Хто я?” – вже Є! Я УКРАЇНЕЦЬ або УКРАЇНКА. Цього вистачить, більше слів непотрібно, потрібна дія та єдність.

Сенс цієї війни – вільна та територіально цілісна Україна. Ми чітко знаємо куди йдемо та за що боремося, а коли є ціль – є перемога.

Слава Україні! Героям Слава!

Mykytsei Solomiia
[email protected]